ПРИСЛУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСЛУЖИ́ТИСЯ, служу́ся, слу́жишся, док.
1. кому і без додатка. Улесливо догоджаючи кому-небудь, запобігаючи перед ким-небудь, домагатися прихильності, уваги до себе. Марусяк літав селами.. ; ограбував пару менших дворів, війта одного пошарпав, аби не так уже занадто одверто прислужувався полякам (Хотк., II, . 1966, 180); Удень, щоб прислужитися панові, комірниця мимохідь усе нашіптувала: і такий цей Тарас, і сякий (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 50).
2. перев. док., чим і без додатка. Допомогти, стати у пригоді кому, — чому-небудь у чомусь. За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Л. Укр., V, 1956, 133); Рад був [пан Никодим] прислужитися йому, чим тільки міг (Кол., Терен.., 1959, 329); Ми хочемо прислужитись нашій державі і дамо армії військових голубів для зв’язку (Донч., І, 1956, 52); Видання УРЕ — першої національної української енциклопедії — велика подія в культурному житті нашої республіки, вона прислужиться всьому українському народові (Вітч., 6, 1968, 209); // Зробити послугу кому-небудь. Чабан Гадюку вбив, А комара, що прислужився І в пору розбудив, Спросоння тріснув так, що аж прилип до лоба (Гл., Вибр., 1951, 89); — Вважала [Дмитриха] за свій обов’язок похвалити мене перед суддею, що я дуже красно говорив. Думала, що цим мені прислужиться. А то якраз навпаки (Март., Тв., 1954, 367); // Зробити щось приємне кому-небудь; догодити. Доля Тараса Григоровича вразила хазяїв до глибини душі. Хазяйка упадала біля гостя, не знаючи, чим ще почастувати його, як прислужитись, а чоловік її довго мовчав, потім глибоко зітхнув (Тулуб, В степу.., 1964, 90); Діти довго, з нетерплячою радістю чекали гостей і тепер одне поперед одного хотіли чимось прислужитись офіцерам (Гончар, І, 1954, 82).
До́брим сло́вом прислужи́тися кому — сказати кому-небудь щось приємне. Старший староста й каже: — Позвольте вам поклонитись і добрим словом прислужитись (Кв.-Осн., II, 1956, 56).
3. Виконувати свою функцію, своє призначення. Бінокль довго прислужувався Грицькові Макаровичу, коли йому треба було знати, що робиться на подвір’ї у брата (Ю. Янов., II, 1954, 165); У цю хвилину на гору з проміжку вибрався Лагунський і оголосив урочисто: — Ну, починаємо! Усе добре. Проміжки ізольовані. Наші конопляні шланги добре нам прислужилися (Коцюба, Нові береги, 1959, 407).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 25.