ПРИСЛО́НЕНИЙ¹, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прислони́ти¹. Усі столи і крісла були прислонені прекрасними покривалами (Кобр., Вибр., 1954, 97).

ПРИСЛО́НЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прислони́ти². Хатинка господаря Вільгельма Анзорге.. До стіни прислонена в’язка пруття (Л. Укр., IV, 1954, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 24.