ПРИСИСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.. ПРИССА́ТИСЯ, ссу́ся, ссе́шся, док., розм. Те саме, що присмо́ктуватися. Коли його [спрута] витягали, він обвивав лапами руку, присисався до неї і жер нас розлюченим оком (Коцюб., II, 1955, 417); Припав [чоловік] сухими, гарячими устами до барила з водою; здавалось, ..що ніколи не буде він мати сили одірватись од барила, — як п’явка, що приссалась до тіла, поки її силоміць не одірвеш… (Григ., Вибр., 1959, 359); На призьбі коло Миколиної хати вигрівається кітка. Троє котенят приссалося до її грудей (Круш., Буденний хліб.., 1960, 25); — А може, то елімент [елемент] який, що контракт писав? Хіба їх мало до радянської влади приссалось? (Панч, II, 1956, 405); Я приссався до гарної бібліотеки.. і так далеко зачитувався в красному письменстві, в німецькому і російському, що майже нерадо заглядав до римського.. права (Черемш., Тв., 1960, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 18.