ПРИ́СИ́ПКА, и, ж.

1. рідко. Дія за знач. приси́пати, присипа́ти¹.

2. Порошкоподібна речовина для посипання чого-небудь. Для того, щоб запобігти запрілостям, слід користуватися прокип’яченою олією або присипками. (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 17.

Присипка, ки, ж. Порошокъ, которымъ присыпаютъ что-либо, — присипка, напр., для выдѣлываемыхъ кожъ. МУЕ. І. 70.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 437.