ПРИСИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приси́пати. Уступили у хату.., долівка пісочком присипана (Мирний, III, 1954, 323); Безсилий спіткнувся об стовпець, присипаний снігом, і хід приємних думок порушився (Шиян, Гроза.., 1956, 169); Застогнали санітарні машини, продираючись крізь обвалля й вогонь; забігали, заметушилися люди, розбираючи гори уламків, визволяючи тих, хто задихався, присипаний, придушений, обпалений, засліплений (Дім., Ідол, 1961, 266); * Образно. Розмова з шефом була густо присипана цукром і перцем (Рибак, Час.., 1960, 655); // приси́пано, безос. присудк. сл. — Там на горбах, — показав рукою на невидимі за гіллям саду поля, — в одному бліндажі кулемет присипано (Гуц., З горіха.., 1967, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 17.