ПРИСЕ́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. присе́рбляться; док., діал. Прихилитися, привернутися до кого-небудь. Так вона до його прикинулась, так присербилась, що й світ йому весь зав’язала (Вовчок, І, 1955, 220).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 16.

Присербитися, блюся, бишся, гл. Присосѣдиться, пристать, привязаться. Так вона до його прикинулась, так присербилась. МВ. ІІ. 141.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 437.