ПРИРІ́ВНЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прирі́внювати. Якщо у виразі, прирівнюваному до цілого числа, члени, які є в чисельнику, мають спільний множник, то розв’язування рівняння можна спростити (Алг., II, 1957, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 721.