ПРИРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прироби́ти. Дівчина підняла свої руки і полізла теж на віз, аж на саму верховину, де стояв стовп. Коло його прироблена була лава (Мирний, І, 1954, 46) В цей час прироблена борода у хурщика спадає, виявляється молоде обличчя (Вас., III, 1960, 202); Починають дід і Улянка топити плитку, що прироблена до печі (Донч., IV, 1957, 86); * У порівн. Він спав спокійно, а чорні ноги і чорні руки виглядали як прироблені до єго [його] цеглястого тіла (Стеф., І, 1949, 123); // приро́блено, безос. присудк. сл. Дашок [в шпаківні] із справжнього заліза, стінки в червоне пофарбовані, два віконечка виблискують склом, ще й віконниці зелені прироблено! (Донч., VI, 1957, 250); На горищі стояв триногий ослін. Замість четвертої ноги до нього було прироблено стовпчика з половинок цегли (Донч., Ю. Васюта, 1950, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 723.