Про УКРЛІТ.ORG

припона

ПРИПО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що припі́н. Відбігши за недалекі кущі, зривався [струмок], як буйний кінь з припони, і з ревом-іржанням гнав стрімголов униз (Гжицький, Опришки, 1962, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 714.

вгору