ПРИПЛЮСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛЮСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Додавати при підрахунку. Ївга подоїла рекордистку. Вечірній надій приплюсували до двох попередніх… За цілий день набралося сорок п’ять літрів (Вол., Місячне срібло, 1961, 254); // Додавати що-небудь. Що ж вам іще гарненьке додати? Додамо: посеред тваринників і механізаторів без освіти немає жодної людини. Хіба ще щось веселеньке приплюсувати? (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 40); Він може по два-три рази на день обідати, стільки ж разів вечеряти. Почати з морозива, а потім впорати і так, як лускають зернята, десяток яєць, приплюсувати кільце ковбаси (Грим., Незакінч. роман, 1962, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 713.