ПРИНЦИПО́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. принципо́вий 2. Принциповість — це не тільки прояв характеру і волі, це насамперед вияв внутрішньої переконаності людини, її усталеного погляду на те чи інше питання (Ком. Укр., 8, 1968, 70); Ця спритна й на вигляд гарненька жіночка своєю вже надто підкресленою принциповістю чомусь ще з першої зустрічі викликала у нього якусь антипатію (Баш, На.. дорозі, 1967, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 694.