ПРИНИЖА́ТИСЯ див. прини́жуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 689.

Принижатися, жаюся, єшся, сов. в. принизитися, жуся, зишся, гл.

1) Опускаться, опуститься ниже, понизиться. Всяка гора і горб принизиться. Єв. Л. III. 5.

2) Унижаться, унизиться. Принизивсь панський рід великий. К. ПС. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 429.