Про УКРЛІТ.ORG

приналежність

ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., рідко.

1. Стан за знач. принале́жний. Розташування цього будинку на території залізничної зони одгородження свідчило про його приналежність до майна наркомшляхів (Трубл., І, 1955, 81); Національна приналежність члена гуртка [читання] ніколи не спливала наверх брудним накипом ворожнечі (Кол., Терен.., 1959, 44).

2. Те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь. І однакові печатки, і ретардація, і негативні порівняння, і тавтологія, і постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум (Рильський, IX, 1962, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 688.

вгору