ПРИМУСО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до примусо́вий. Завдання партії в дальшій роботі добровільних товариств.. рішуче відмовитись від примусовості членства і пожертвувань (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 307); Говорячи про «надлюдини совість», ти [фашист] визнаєш лиш силу й примусовість? (Тич., II, 1957, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 683.