ПРИМУ́ЛИТИ, ить, док. Занести мулом. Якби була не палиця та й не луговина, Так би мене, молодого, вода примулила (Коломийки, 1969, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 682.

Примулити, лю, лиш, гл. Занести иломъ. Зверху листом припадена, з споду мулом примулена. Гол. І. 235.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 428.