ПРИМА́НЛИВИЙ, а, е. Те саме, що прива́бливий. Завсіди навал роботи [у Бориса], та й то роботи такої приманливої, що ніякими картами, ніякою пиятикою його від неї не відтягнеш (Фр., III, 1950, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 665.