Про УКРЛІТ.ORG

примазуватися

ПРИМА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМА́ЗАТИСЯ, а́жуся, а́жешся, док.

1. Намазуючи собі волосся, пригладжувати.

2. перен., розм. Влаштовуватися біля кого-, чого-небудь. —Якщо, не дай бог, поїзд від’їде без нього, він примажеться до автоколони і дожене нас на автомобілі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 448).

3. перен., розм. Пристосовувати свої вчинки, поведінку, діяльність до певних вимог з якоюсь метою. — Вони говорять, що Едіт Гартман примазується до росіян і зрадила Німеччину (Собко, Запорука.., 1952, 162); Сторонникам чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі, і, отже, нема чого цим людцям примазуватися до радянської літератури (Мал., Думки.., 1959, 5); Зараз ваш брат їсть солодко і гарно одягається, кудись примазавшись (Еллан, II, 1958, 223); // Піддобрюватися до кого-небудь з метою добитися чогось. — Піди-бо, Якимцю! я тебе прошу! — примазувалась Зося (Н.-Лев., І, 1956, 230).

4. перен., розм. Видавати себе за співавтора чужої праці. [Ігнатьєв:] Примазуватись до свого винаходу я нікому не дозволю! (Собко, Справа.., 1959, 59).

Прима́затися до сла́ви чиєї — безпідставно користуватися чиєюсь славою. [Горлов:] Командуючий зробить, вони зразу до його слави й примазуються (Корн., II, 1955, 63); — До чужої слави примазатись хочеш? (Збан., Курил. о-ви, 1963, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 664.

Примазуватися, зуюся, єшся, сов. в. примазатися, мажуся, жешся, гл.

1) Быть примазываемымъ, примазаннымъ.

2) Быть подновляемымъ, подновленнымъ (о глиняной обмазкѣ стѣнъ, печи). Що-суботи в нас примазується, то й хота чистенька. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 425.

вгору