ПРИЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех., рідко. Те саме, що прирахо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 660.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПРИЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех., рідко. Те саме, що прирахо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 660.
Прилічувати, чую, єш, сов. в. прилічи́ти, чу́, чиш, гл. Присчитывать, присчитать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 424.