Прилітити, та́ю, єш, сов. в. прилеті́ти, лечу́, ти́ш, гл.

1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Шевч. 32. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Чуб. V. 222. Прилетів орел з чорної хмари. Мет. 167.

2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 424.