ПРИЛЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Який щільно облягає що-небудь. При створенні верхнього [народного] одягу найширше використовувалась конструктивна основа прилягаючої форми (типу «свити») (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 663.