ПРИЛИ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛИЗА́ТИСЯ, лижу́ся, ли́жешся, док., розм. Надто гладенько зачісуватися. — Та швидше чепурися! Прилизуєшся та й прилизуєшся, Фесю! Кидай того гребінця (Н.-Лев., IV, 1956, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 657.

Прилизуватися, зуюся, єшся, сов. в. прилизатися, жуся, жешся, гл.

1) Прилизываться, прилизаться языкомъ.

2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця. Левиц. І. 277.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 423.