ПРИЛА́ДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приладна́ти. По вечері баба Ганна, шелестячи житом, запалює перед божницею лампадку, до якої приладнана писанка (Стельмах, Хліб.., 1959, 247); У деяких молящих від енергійних протестів з’їжджали набік старанно приладнані чалми, а вони все сиділи й сперечалися (Ле, Міжгір’я, 1953, 234); // прила́днано, безос. присудк. сл. Ще хвилина, й порода пішла вгору. Там, нагорі, де світить яскраве сонце, над чорною прірвою приладнано коловорот (Донч., II, 1956, 37); До культиватора приладнано рослинопідживлювач, щоб під час обробітку вносити на плантації гноївку (Рад. Укр., 17.V 1961, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 654.