ПРИКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Кульгати трохи. Усі бачили на його грудях два бойові ордени і помічали, що він трішки прикульгує на ліву ногу (Тют., Вир, 1964, 491); Трохи прикульгуючи на праву ногу, він вийшов з-за столу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 652.