ПРИКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до прикрива́ти. Прикривані ним штурмові групи ривок за ривком наближались до Парламенту (Гончар, III, 1959, 285); Нагло і спокійно з’явилася [дружина] нізвідки, виступила з борів, мовби породжена ними, прикривана сизою заволокою холодного туману (Загреб., Диво, 1968, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 647.