ПРИКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикопа́ти. Ділянку, де зберігають саджанці, навколо обкопують канавою завглибшки 50 сантиметрів. Зимою канаву очищають від снігу, щоб миші не перейшли на ділянку з прикопаними саджанцями (Колг. Укр., 9, 1960, 36); — Можеш зараз знайти його [підземний хід]? — Не можу. Все там [у селі] погоріло, а вихід грубо прикопаний землею (Фр., VI, 1951, 122); До нестерпної муки худоби приєдналися зойки, прокляття і лайка драгун, які налетіли на прикопані догори зуб’ям борони (Стельмах, Хліб.., 1959, 647).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 643.