ПРИ́КОЛОТОК, тка, ч., діал. Невеликий околот. Треба було повитрясати приколотки, поскладати їх на купу, попідмітати вимолочене зерно, повиносити трину до половника (Фр., III, 1950, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 642.

Приколоток, тка, м.

1) Не совсѣмъ вымолоченный снопъ. Брацл. у.

2) = Околот 1. Вх. Зн. 43. Фр. Пр. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 420.