ПРИ́КОЛЕНЬ, льня, ч., діал. Прикіл. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 642.

Приколень, льня, м.

1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр.

2) = Прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74.

3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 420.