ПРИКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що прикоти́ти 1. Доки сватачі спочивали, цар наказав зарізати триста тучних волів і прикачати із пивниці триста бочок вина (Три золоті сл., 1968, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 632.

Прикачати, ча́ю, єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 418.