ПРИЙМА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Признач. для приймання чого-небудь. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна до приймальних пунктів (Ю. Янов., II, 1954, 179); Наладчик, що сидить позаду хедера, вправними рухами розправляє збіжжя, і воно рівномірно надходить до приймальної камери (Рад. Укр., 21.VII 1961, 2); Уздовж лінії верстатів біля кожного робочого місця встановлено приймальний робочий стіл (Ком. Укр., 6, 1966, 48); При намотуванні фільму на втулку приймального диска діаметр рулону весь час зростає (Пересувні кінопр., 1959, 17); Щоб зрозуміти будову і принцип дії передавальної і приймальної радіостанцій, треба насамперед ознайомитися з фізичними процесами, які лежать в основі радіопередачі і приймання (Курс фізики, III, 1956, 224).

2. Признач. для приймання кого-небудь. Ось і лікарня. Зайшли до приймального покою (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 23); В керуючого рудником, Кондри, був приймальний день (Ткач, Черг. завдання, 1951, 48); Кілька годин тому я взяв до рук у приймальній комісії університету довідку про те, що мене зараховано студентом на філософський факультет (Мушк., Серце.., 1962, 264); // у знач. ім. прийма́льна, ної, ж. Кімната для приймання відвідувачів; кімната, в якій відвідувачі чекають прийому. Столик в медиків, вата Та бинти ще на нім — Ось і вся, як сказати, І приймальна і дім (Мал., Серце.., 1959, 184); Коли виникало якесь важливе питання, то йшли до секретаря. Тож і сьогодні на нього чекало у приймальній кілька чоловік (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 623.