ПРИЗИВНИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що призо́вний. Коли повернулася наша армія, Лигун першим з’явився на призивний пункт (Чаб., Тече вода.., 1961, 90); — А я призваний. — Клунний видобув з кишені призивну повістку. — Ось! (Довж., Зач. Десна, 1957, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 616.