ПРИЗЕ́МОК, мка, ч., розм. Людина невисокого зросту і кремезна. Не знаю от, як вам доводилось — яких бачити дяків по селах, а мені то все траплялося, що як дяк, то й приземок (Вовчок, VI, 1956, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 616.

Приземок, мка, м. Малышъ, приземистый. Ще хлоп’ям був, приземком, а всі вже зілля знав. МВ. ІІ. 8.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 416.