ПРИЗЕ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. приземли́ти і приземли́тися. Приземлення [вертольота] відбувається настільки плавно, що не відчуваємо моменту, коли колеса торкаються землі (Веч. Київ, 29.III 1958, 4); Відчинивши двері літака після приземлення, радист сказав Крайнюкові: — Ото вас, певно, зустрічають (Кучер, Голод, 1961, 456); — Юхиме, Федоре і обидва Андрії, — наказував Зубровій. — Швидко до місця приземлення парашутів! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 454).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 615.