Призвіщати, ща́ю, єш, сов. в. призвісти́ти, щу, стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 416.