ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЗВО́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що пригоща́тися. Пий, душе, скільки хоч, призволяйся усмак! А любив він гарненько поїсти… (Граб., І, 1959, 173); [Євгенія:] Ну, все готове. Сідайте, призволяйтесь, будь ласка (Коч., II, 1956, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 615.

Призволятися, ля́юся, єшся, сов. в. призволитися, люся, лишся, гл. Ѣсть, кушать, покушать. Їжте бо, призволяйтесь до борщу.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 416.