ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЖМУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. Те саме, що примру́жуватися. Прижмурюється [дід Василь] проти блискучих кучугур (Мик., II, 1957, 28); Доктор Гальванеску спинився і хитро прижмурився (Смолич, Прекр. ка-тастр., 1956, 91); Очі в неї почали прижмурюватись; говорячи, якось мимовільно мостила вона ближче до себе дві великі подушки (Вовчок, І, 1955, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 612.