ПРИДУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. приду́шувати. Імператор міг на них [кошти] наймати війська для захисту кордонів, а також для придушування народних повстань (Іст. середніх віків. 1955, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 608.