ПРИДОЛИ́НОК, нка, ч., рідко. Невелика долина; видолинок. Картечини з вереском і дзиком пролетіли через голови в придолинок до Дністра (Стар., Облога.., 1961, 72); Дорога.. летить назустріч неймовірно швидко: село виринає з придолинка раз у раз ближче (Кос., Новели, 1962, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 607.