ПРИДВО́РНИЙ, а, е, іст.
1. Який перебуває на службі при дворі (див. двір2), належить до близького оточення монарха. Була… цариця в колі придворних дам (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 136); Біля підніжжя трону, по обидва боки, стояли в блакитних камзолах, обшитих золотими позументами, придворні особи (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 44); Представники вищої придворної знаті займали почесні державні пости (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 288); Придворний музикант; // Який є власністю двору, обслуговує двір, виражає інтереси двору і т. ін. Придворна карета спинилась біля ганку (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 161); В Росії при Петрі І стали створювати аптекарські поля, ..трави з яких здавали до придворної аптеки (Хлібороб Укр., 1, 1970, 44); Українському поетові [Т. Г. Шевченкові] судилося стати не лише свідком, а й активним учасником тієї боротьби, яку почали Пушкін, Грибоєдов, Гоголь, Бєлінський проти придворного мистецтва (Мист., 2, 1956, 35); // Який відбувається при дворі. Придворний бал; // Власт. двору. Старий єкатерининський вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65); Зубов хотів розповісти Потьомкіну ще про деякі придворні плітки (Добр., Очак. розмир, 1965, 248); // у знач. ім. придво́рний, ного, ч.; придво́рна, ної, ж. Особа з близького оточення монарха. Щонайпишнішії дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр., І, 1951, 171); Повно було [при палаці] придворних, ключників.., стольників (Загреб.. Диво, 1968, 645).
2. Те саме, що дворо́вий 2. Перебуваючи у Вільшані, Шевченко вчився в художника-самоука Степана Степановича Превлоцького.., згодом Тарас мав стати придворним художником пана Енгельгардта (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 604.