ПРИДА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до прида́влювати 1-4. Придавлюваний жаль помалу-помалу змінився у нього в пересердя, що проявлялося гірким усміхом на устах (Мак., Вибр., 1954, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 602.