ПРИДА́ВЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. прида́влений 3. Від давньої придавленості, відлюдькуватості, розгубленості [Остапа] не лишилось і сліду (Горд., II, 1959, 324); Аналізуючи суспільні корені релігії в капіталістичній формації, В. І. Ленін вказував, що найглибший сучасний корінь релігії — це соціальна придавленість трудящих мас (Наука.., 2, 1959, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 602.