ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИГОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і ПРИГОТО́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. пригото́вляться; док.

1. Готуватися до чого-небудь, роблячи для цього все необхідне. Чимало-таки назбиралося народу, і всі [пересельці] почали спродуватись, гроші складати, приготовлятись в дорогу (Григ., Вибр., 1959, 288); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці — приготувався боронити маєток (Чорн., Визвол. земля, 1959, 76); [Тетяна:] А коли ж, сину, весілля? Ти зарані дай нам звістку, щоб ми приготовились (К.-Карий, III, 1961, 33); * Образно. Обезлюдніли пустині полонин, приготовляючися до довгого зимового сну (Хотк., II, 1966, 269); // до чого, з інфін. і без додатка. Збираючись щось робити, внутрішньо готувати себе до чого-небудь. Левко також насторожився і приготувався до бійки (Стельмах, І, 1962, 543); Зал приготувався слухати (Головко, II, 1957, 456); Дорош закрив очі і приготувався спати (Тют., Вир, 1964, 166); // Готуватися до якої-небудь діяльності, вивчати щось, тренуватися і т. ін. Вона була дочкою учителя.. Приготовлялася навіть сама на учительку. Але судилася їй ліпша доля (Март., Тв., 1954, 355); — Я б хотів лише ще нині переграти деякі ноти на своїм інструменті. Бути може, ми зложимо собі тут якийсь квартет, то треба б трохи приготовитись (Коб., III, 1956, 173).

Приготува́тись! — уживається як наказ, команда бути готовим до чого-небудь. Механік в дверях [літака] одкрутив болти. — Приготуватись! — запалало слово (Бажан, Політ.., 1964, 26); — Приготуватись! Без команди не стріляти. Передай по цепу! — неголосно подав команду Гармаш (Головко, II, 1957, 570).

2. тільки недок. Пас. до приготовля́ти. Велика кількість страв (крученики, завиванці, фарширована птиця й овочі, шпиговане салом і часником м’ясо і т. д.) приготовляється у фаршированому або шпигованому вигляді (Укр. страви, 1957, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 599.