Про УКРЛІТ.ORG

приготовляти

ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПРИГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. пригото́влять; док., перех.

1. Робити придатним, готовим для використання. Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (Шер., В партиз. загонах, 1947, 61); [Лікар:] Ідіть приготуйте холодну ванну! (Л. Укр., II, 1951, 63); Все, що він устиг,приготувати собі постіль, прибити над ліжком календар та повісити штори на вікнах (Шовк., Інженери, 1956, 4); // до чого, для чого. Доводити до стану, відповідного чому-небудь. На жаль, в дитбуді [дитбудинку] немає телефону і не можна попередити адміністрацію, щоб приготували Галку до вильоту (Вол., Наддн. висоти, 1953, 37); [Кіндрат Антонович:] Я не люблю багато розмовлять. Іди приготов все, що в тебе на руках, до здачі (Кроп., II, 1958, 316); // Робити запас, заготовляти щось для кого-, чого-небудь. За зиму дерево приготує [Грицько] на хату, щоб з весни й будувати почати (Головко, II, 1957, 517); — Таку скриню своїй дочці приготувала, що парою коней з місця не зрушиш (Стельмах, II, 1962, 370); [Чоловік (вибіга з мазницею і квачем):] Ось я приніс дьогтю, я зарані приготовив… (Вас., III, 1960, 57); * Образно. Хочеться звернутись.. до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини [кінофільму]. Приготуйте найчистіші фарби, художники мої. Ми будемо писати відшумілу юність свою (Довж., І, 1958, 185); // тільки док. Підготувати для кого-небудь щось несподіване. — Ви, жінки, не уявляєте, який я сюрприз їм [гостям] приготував (Досв., Вибр., 1959, 251); — Хоч, може, трохи і з запізненням, але весільний подарунок я вам приготував. Маєте хорошу квартиру. Переїздіть і кличте мене на весілля (Ткач, Плем’я.., 1961, 170); Як відпочив [старий] та оповів опришкам, що за пастку приготовили на них Юріштан із Гердлічкою,мов обухом кожного по голові тріснув (Хотк., II, 1966, 239).

2. Виготовляти, виробляти що-небудь. Приготовляти ліки; // Готувати їжу, питво. Ходимо по залі, вже й одинадцять прокукало — ні сам [голова] не виходить, ні закуски не приготовляють, а вже пора б і черв’яка заморить (Стор., І, 1957, 118); Гордєєв і тут виручив: приготував з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків (Тулуб, В степу.., 1964, 219); Він засів до вечері і, поки приготовили йому пару котлетів [котлет], сів під вікном (Фр., VIII, 1952, 406).

3. Заздалегідь обдумувати, складати, створювати. [Ізоген:] Завтра буде суд.. Я саме ж і прийшов тебе просити, щоб на завтра конче приготував ти оборону (Л. Укр., III, 1952, 294); Вона заздалегідь приготувала коротку промову (Донч., V, 1957, 446).

4. Морально готувати кого-небудь до чогось. Він делікатно і дипломатично приготовить цю бідну сироту до страшної звістки про те, що сталося з нею та її батьком (Фр., VI, 1951, 163); [Щорс:] Приготувати населення до виступу нашого полку і братання з німецькими солдатами (Довж., І, 1958, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 598.

вгору