ПРИГНІЗДИ́ТИСЯ, иться, розм. Док. до гнізди́тися 1. Він і справді циган. Років вісім тому його батько, перед самою смертю, залишив табір і пригніздився в Забродівці (Мокр., Слід.., 1969, 80); * Образно. Коли чого просити має [жінка], То добрий одгадає час І к чоловіку пригніздиться, Прищулиться, приголубиться (Котл., І, 1952, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 591.