Про УКРЛІТ.ORG

пригарячити

ПРИГАРЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, перех. Док. до гарячи́ти 2. Він здійняв папаху, поклонився на всі чотири боки мовчазним дідам і, пригарячивши коня, повів загін за село (Тют., Вир, 1964, 529).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 586.

вгору