ПРИГА́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прига́дувати і прига́дуватися. Людина живе, постійно відкриваючи світ і себе в ньому. Давні називали цей процес пригадуванням, ми вже з певністю називаємо його пізнанням (Літ. Укр., 18.V 1971, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 584.

Пригадування, ня, с.

1) Припоминаніе.

2) Придумываніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 410.