ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ПРИВИДЖА́ТИСЯ і рідко ПРИВИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док. Поставати уві сні або в уяві; видітися. Одужала [Конониха], тілько почала боятись сама в хаті спати; все їй всячина привиджувалась (Григ., Вибр., 1959, 321); [Жінка:] Гірко я пережила їх [дітей] смерть, не могла я, синку, найти собі місця, куди ходила, то привиджувались мені (Ірчан, II, 1958, 169); Їй привиджається хата її родичів, з котрої вийшла (Коб., III, 1956, 315); Юрко заліз у лісову гущавину, сів і задрімав. Йому, напівсонному, привижалася Верона (Томч., Жменяки, 1964, 275); Ну що се? Чи дійсно, чи йому привиділося, що з вікон зачинає дим пробиватися? (Фр., VIII, 1952, 309); Вчорашньої ночі знов привиділось мені наше село (М. Ол., Чуєш.., 1959, 30); У пітьмі безконечної ночі перед ним виникали туманні видіння минулого. То привидиться мстивий, підступний Савенко, то непримиренний Петро Кобзар (Жур., Дорога.., 1948, 96); // безос. Викликали вижинівських на змагання, і тут така робота пішла, що колишнім хазяям і у сні не привиджувалось (Мур., Бук. повість, 1959, 137); // Снитися (про сон). Деякі, як лінуються, то й очей не протирають, а просто сплять сном праведних, та сни їм золоті привиджуються (Л. Укр., V, 1956, 71); Мати нарешті підвелася на лікоть і тихо-мирно зашамотіла: — Сон мені привидівся, дітки, ніби купалася я, а вода чиста, чиста та тепла, і враз — яма (Панч, В дорозі, 1959, 50); Перед світанком Уляні привидівся сон (Мур., Жила.. вдова, 1960, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 572.