ПРИВА́БЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прива́блювати. Всі бігли швидко й сміливо, приваблювані чудовим видовищем палаючого серця (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 566.