ПРИВ’Я́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що прискі́пливий. Балакучий став [батько], до всього прив’язливий. Скрізь придивляється, гарикає на всіх. То не так воза поставили, не в пору коней напоїли (Кучер, Квітує жито, 1938, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 582.