ПРИБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до прибі́льшити.

2. у знач. прикм. Який прибільшився.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 558.