ПРИБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прибудува́ти. Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні й обори (Л. Укр., II, 1951, 194); Тимчасова їдальня прибудована до старого будинку (Ірчан, II, 1958, 391); Складалась [хата] із кімнати, виділеної кухні і прибудованих сіней (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 563.